Прогноз розвитку основних шкідників і хвороб сільськогосподарських культур у Львівському районі в 2021 році

На час появи та розвиток популяції шкідників та хвороб на полях, впливають погодно-кліматичні умови. Регулювання чисельності шкідників та розвитку хвороб у районі визначається комплексом агрокліматичних, природних і господарських факторів. Захисні обробки посівів проводять з дотриманням економічних порогів шкідливості фітофагів та збудників хвороб на посівах с/г культур за суворого дотримання правил техніки безпеки.

Сонячна, помірно тепла, за достатнього зволоження ґрунту осінь 2020 року дала змогу провести своєчасну сівбу, одержати сходи озимих сільськогосподарських культур. Метеорологічні умови осені дають можливість добре перезимувати більшості найпоширеніших шкідників і хвороб, про що свідчать ґрунтових обстежень сільськогосподарських культур та земельних угідь.

З року в рік шкодочинність ґрунтових шкідників залишається значною. Найбільша чисельність виявлена на посівах пшениці, кукурудзи і багаторічних трав. У квітні-травні спостерігається пошкодження сходів зернових і просапних культур, а у літній і осінній періоди пошкодження бульб картоплі та коренеплодів буряків. Середня чисельність дротяників і несправжніх дротяників на полях господарств в осінній період 2020 р. у господарствах району становила 4,0 екз./м2, а личинок підгризаючої озимої совки 1,0 екз./м2, чисельність капустяної совки 1,0 екз./м2. Дротяниками було заселено 100% площ, личинками озимої совки 14% площ, капустяної совки 71% обстежених площ. У 2021 році знову можна чекати істотного пошкодження посівів ґрунтовими шкідниками.

Повсюди зросла чисельність мишоподібних гризунів у садах, посівах багаторічних трав та сходах озимини. Перевищення чисельності цих шкідників відмічалось на значних площах. Розповсюдженню мишоподібних гризунів сприяють не лише погодно-кліматичні умови, але й низький рівень агротехніки, втрати при збиранні врожаю. Восени минулого року на посівах озимих зернових їх чисельність становила 1-2 колонії. На прикрайових смугах полів і в посівах ріпаку заселеність шкідниками ще вища. При досягненні порогу шкідливості більше 3-5 жилих колоній на гектар попереджують пошкодження посівів через розкладання отруйних зернових принад біопрепарату бактеронциду, або хімічних препаратів на основі бродіфакуму (бродівіт, капкан), дифенацину (ратиндан), бромадіолону (бромакем), флокумафену (шторм), інших родентицидів.

Шкідники і хвороби зернових

Навесні з відновленням вегетації в посівах зернових слід чекати розповсюдження грибкових хвороб: борошнистої роси, септоріозу, гельмінтоспоріозу, бурої листкової іржі, аскохітозу. При сприятливих погодних умовах будуть розвиватися кореневі гнилі, снігова пліснява. В період наливу зерна розвиватимуться хвороби колоса: фузаріоз, септоріоз, оливкова пліснява, альтернаріоз. Існує небезпека розвитку летучої сажки на посівах ярих культур і твердої сажки озимих культур. Для покращення фітосанітарного стану зернових треба проводити якісне протруєння насіння та обробки посівів в період вегетації фунгіцидами.

Погодні умови сприяли розвитку та заселенню озимини, зокрема, ранніх строків сівби, злаковими мухами, цикадками, попелицями. З шкідників на посівах озимих будуть розвиватися і пошкоджувати рослини злакові п’явиці, різні види клопів, хлібна жужелиця, хлібні блішки, переважно смугаста, їх вища шкідливість спостерігатиметься на ярих зернових. Цикадки (шестикрапкова, смугаста, ін.) та трипси (пшеничний, вівсяний і житній) повсюди розвиватимуться на озимих і ярих зернових, а також злакові попелиці, які є переносниками вірусних хвороб. З внутрішньостеблових шкідників фітосанітарне значення матимуть злакові мухи,з якихнайпоширенішими в умовах району є шведські та гессенська. Слід зазначити, що весняне покоління мух дуже небезпечне для ярих ячменю та пшениці, зокрема м’якої, для сходів кукурудзи.

Шкідники і хвороби кукурудзи

На посівах кукурудзи рослини пошкоджуються попелицями, стебла, листки і качани – личинками стеблового кукурудзяного метелика, розвиток якого проходить після цвітіння кукурудзи.

З хвороб на кукурудзі можна буде очікувати ураження посівів гельмінтоспоріозом, альтернаріозом, фузаріозом, в приватному секторі – пухирчастою сажкою.

Шкідники і хвороби сої

Рослини сої можуть вражатися хворобами, фузаріоз, аскохітоз, бактеріоз, склеротиніоз, несправжня борошниста роса (пероноспороз), бактеріальний опік, жовта мозаїка сої та ін. особливо при високій вологості та гранично низьких температурах

Насіння, що проростає в ґрунті та сходи, можуть пошкоджуватися личинками росткових мух, дротяника, личинками пластинчастовусих жуків, гусінню підгризаючих совок. Сім’ядолі та перша пара справжніх листків можуть пошкоджуватись різноманітними видами листогризучих шкідників: сірим буряковим та бульбочковим довгоносиком, личинками зеленого коника та саранових. Як показує практика, за умов протруєння насіння ці види шкідників значного збитку посівам не завдають. У поточному році, залежно від погодних умов, сою можуть пошкоджувати різні види гусені з родини совок, вогнівок, листовійок. Найбільш розповсюджений на листках сої шкідник – гусінь совки-гамми.

У минулому році на посівах сої в районі свою шкідливу діяльність вели переважно попелиці.

Шкідники і хвороби технічних  культур

На посівах озимого ріпаку шкодять ріпакові прихованохоботники, квіткоїд, пильщик, білани, блішки, попелиці.

Рано навесні розпочнеться вихід з місць зимівлі і живлення на жовтоцвітих дикоростучих рослинах жуків ріпакових стеблових прихованохоботників, хрестоцвітих блішок. При зростанні температурних показників імаго шкідників мігруватимуть на посіви озимого ріпаку. Для посівів ріпаку, гірчиці, олійної редьки найбільш небезпечним буде ріпаковий квіткоїд, який пошкоджуватиме квітки та стручки рослин. Якщо вчасно не провести захист рослин, то можна втратити значну частину врожаю. Обприскування треба проводити лише до цвітіння рослин, щоб не отруїлися бджоли.

Уражене з осені листя озимого ріпаку збудниками пероноспорозу, альтернаріозу, фомозу поступово відмирає. Тепла і волога погода навесні сприятиме їх поширенню.

За високої вологості повітря та рясних опадів збудники білої і сірої гнилей, фомозу, несправжньої борошнистої роси інфікуватимутьлистя, стебла, корені соняшнику. При підвищеній температурі і вологості повітря можливе осередкове поширення фомопсису, за дефіциту вологи – іржі.

На посівах льону живитимуться льонові блішки, плодожерка, совки (гамма, люцернова), під час бутонізації – цвітіння – льоновий трипс.

Тепла погода і періодичне випадання опадів дощу сприятимуть захворюванню рослин льону на антракноз, фузаріоз, інші інфекції. За появи ознак ураження хворобами рослини оздоровлюють беномілом (фундазол, ЗП, 1 кг/га, за призначенням олії на технічні цілі).

Шкідники і хвороби картоплі

В умовах сухої теплої весни повсюди імаго колорадського жука виходитимуть з ґрунту і заселятимуть сходи картоплі, розсаду пасльонових культур. Фітофаги паруватимуться та відкладатимуть яйця, за оптимальних температур у межах 22…25ºС і відносної вологості повітря 70…75%, у другій половині місяця можливе відродження личинок. Ранні сходи картоплі захищають у разі заселення жуком 10% рослин.

Із хвороб на картоплі у нас щорічно дуже сильно розвивається альтернаріоз і звичайна та стеблова форми фітофторозу. Якщо вчасно не провести захист рослин від хвороб, вони можуть викликати повне засихання листків і стебел та ураження бульб.

Шкідники і хвороби овочевих культур

За умов сухої спекотної погоди на хрестоцвітих культурах (капуста, редиска, інші) зростатиме чисельність та шкідливість хрестоцвітих блішок. В овочевих господарствах і на присадибних ділянках, де не дотримуються сівозміни, агротехнічних заходів і просторової ізоляції хрестоцвітих культур, розвиватиметься та поширюватиметься капустяна (весняна) муха. Осередково, за умови доброї перезимівлі хрестоцвітих клопів, прихованохоботників, молі, ймовірний підвищений рівень їх розвитку та шкідливості. В разі заселення 10% рослин капусти по 3-5 жуків блішок або 6-10 яєць капустяної мухи на рослину проводять крайові або суцільні обприскування посівів дозволеними інсектицидами на основі однієї з діючих речовин: дельтаметрин, лямбда-цигалотрин + тіаметоксам, малатіон.

Плантації цибулі заселятимуть та пошкоджуватимуть цибулева муха,на присадибних ділянках осередково розвиватимуться цибулевий прихованохоботник і трипс.

На посівах столових буряків шкодитиме бурякова мінуюча муха, личинки якої після відродження вгризаються в листок і живляться його паренхімою, внаслідок чого утворюється міна у вигляді світлої плями. Осередково фітосанітарне значення матимуть звичайний і сірий бурякові довгоносики, бурякові блішки, крихітка, щитоноски, дротяники і несправжні дротяники, гусінь підгризаючих і листогризучих совок. За підвищеної вологості та достатньої кількості тепла шкодитиме бурякова листкова попелиця, завдяки якій збільшується ймовірність ураження посівів вірусними хворобами.

Будуть розвиватися грибкові і вірусні хвороби. Найбільш поширеним буде церкоспороз. Обмеженню розвитку і поширенню хвороби сприятиме знищення інфекційного початку, проведення профілактичних обробок одним з дозволених фунгіцидів. З інших хвороб будуть поширені фомоз, борошниста роса, місцями – вірусна жовтяниця і мозаїка. Навесні, під час сходів буряків, при низьких температурах і частих опадах, буде проявлятися коренеїд. Через недостатнє забезпечення рослин елементами живлення за умов посухи чи зливових дощів можливий прояв хвороби голодування рослин.

Шкідники і хвороби плодових культур

В яблуневому саду за середньодобової температури повітря понад 6°С під час набубнявіння бруньок розпочнеться вихід з місць зимівлі садових довгоносиків – яблуневого квіткоїда, сірого брунькового довгоносика, очікується їх масове розселення.

З групи сисних фітофагів плодових насаджень в період набубнявіння і розпускання бруньок з зимуючих яєць виплоджуватимуться личинки яблуневої, інших видів попелиць. За температури повітря 7…8°С відроджуватимуться личинки яблуневої листоблішки, за t 10°С відкладатиме яйця грушева листоблішка. Розвиток личинок каліфорнійської щитівки, сливової і акацієвої несправжньощитівок розпочнеться в період набубнявіння квіткових бруньок на яблуні за середньодобової температури повітря 7…8°С. За суми ефективних температур 130°С (від порогу розвитку 8°С) повсюди спостерігатиметься вихід личинок комоподібної щитівки. Відродження личинок червоного і бурого плодових кліщів відбуватиметься під час відокремлення бутонів за переходу середньодобової температури через 7…8°С, а за 10°С виходитиме з зимівлі глодовий кліщ. Самки звичайного павутинного кліща за температури повітря 12…13°С заселятимуть бутони і листки дерев.

За умов чергування вологих і сухих днів та температури повітря понад 7°С у фазу зеленого конусу повсюди розпочнеться дозрівання псевдотецій і літ сумкоспор збудника парші яблуні. Муміфіковані плоди, які спостерігаються на дереві або під ним, слугуватимуть первинним джерелом інфікування збудником моніліозу. У фазу розпускання бруньок під час відособлення бутонів на пагонах і листках з’являтимуться ознаки ураження борошнистою росою.

Державний фітосанітарний інспектор ГУ Держпродспоживслужби у Львівській області  К.І. Верещинська

Адміністративний район : Львівська область

Телефонний код : 03 230

Поштовий Індекс : 81100

Електронна адреса: pustomyty_rada@ukr.net

Адреса : м.Пустомити, вул.М.Грушевського, буд. 42

Телефон Пустомитівської міської ради: 03230 4-11-69

032 227-89-13